СУТНІСТЬ УСПІХУ ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

У статті здійснено теоретичне осмислення сутності успіху діяльності публічного управління як складної та багатовимірної категорії. Метою статті є уточнення сутності поняття успіху діяльності публічного управління через аналіз сучасних підходів до його розуміння, а також визначення його основних критеріїв і чинників. У публічному управлінні поняття успіху залишається недостатньо розробленим та рідко використовується для позначення досягнення цілей та результатів у діяльності. З’ясовано, що успіх у сфері публічного управління не може зводитися винятково до кількісно вимірюваних показників чи формального досягнення поставлених цілей. Проаналізовано співвідношення понять «успіх», «якість», «ефективність» і «результативність» у публічноуправлінському дискурсі та показано, що поняття успіху має ширший зміст, оскільки охоплює не лише досягнення цілей, а й суспільну значущість результату, легітимність, підтримку, довіру та здатність зберігати позитивний ефект у часі. Узагальнено основні теоретичні підходи до трактування успіху, зокрема крізь призму класичних філософських уявлень, сучасних управлінських концепцій публічної політики: підходу А. Макконнелла до вимірів успіху, концепції публічної цінності М. Мура та ідей позитивного публічного управління. Визначено, що успіх діяльності публічного управління доцільно розглядати у процесуальному, програмному, політичному та часово-витривалому вимірах, щоб вияснити, де саме успіх діяльності дає найкращий результат. Окрема увага надається чинникам успіху (якість управлінської діяльності, узгодженість цілей, справедливість оцінювання, мотивація персоналу та інституційна спроможність). Зроблено висновок, що успіх діяльності публічного управління варто інтерпретувати як інтегральну категорію, що поєднує об’єктивні й суб’єктивні параметри оцінювання та віддзеркалює реальну здатність публічної влади діяти в інтересах людини, суспільства і держави.