ОСОБЛИВОСТІ ОБГРУНТУВАННЯВИБОРУ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ЦИВІЛЬНО-ВІЙСЬКОВОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.62664/cpa.2026.01.30Ключові слова:
державна політика, цивільно-військове співробітництво (СІМІС), механізм реалізації, методологічний підхід, ухвалення управлінського рішення, пріоритетні напрями досліджень, обґрунтування, цифровізація, технологічна перевагаАнотація
Статтю присвячено особливостям побудови підходу до обґрунтування вибору пріоритетного напряму дослідження механізму реалізації цивільно-військового співробітництва. Аналіз останніх розробок засвідчив, що науковий та прикладний дискурс щодо цього співробітництва нині є актуальним. Його основні принципи визначаються галузевою політикою держави: оновленою Доктриною «Цивільно-військового співробітництва». Механізм реалізації цього співробітництва розглядається як відкрита та складна система. Його функціонування та розвиток забезпечуються міждисциплінарним масивом знань та практик; механізм реалізації цієї галузевої політики супроводжується широким полем досліджень. Побудовано емпіричну типологію досліджень механізму реалізації цивільно-військового співробітництва. Її типові напряки стосуються: організаційних, правових та інформаційних основ співробітництва; його теорії, практики, методології та історії; механізмів його реалізації, зокрема щодо цифровізації процесів, інформаційних комунікацій та навчання військовослужбовців. Цифровізація розглядається, як спосіб посилення технологічної переваги на шляху до досягнення перемоги над ворогом. Сучасні напрямки досліджень цифровізації визначаються в аспекті: моніторингу ситуації, ситуаційної обізнаності, аналітичного оброблення даних; використання штучного інтелекту для аналізу стану цивільного середовища, прогнозування розвитку подій у ньому, професійної освіти та підготовки військовослужбовців. Для обґрунтованого вибору пріоритетного напряму дослідження було використано: визнаний метод аналізу ієрархій як метод експертного ухвалення рішень; прагматичний підхід до формулювання основного та п’яти ключових критеріїв. Аналітика ієрархій розглядається та характеризується на прикладі трьох альтернатив. Запропоновано: удосконалити розглянутий підхід, ураховуючи його цифровізацію та обмеження методу аналізу ієрархій; розробити методологію верифікації отриманих результатів. Їх варто використати для побудови Стратегії реалізації пріоритетного напряму дослідження, використовуючи методи SWOT- та TWOS-аналізу.
Посилання
Verkhovna Rada Ukrainy. (2018). Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy [Law of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 31, art. 241. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text. [in Ukrainian]
Verkhovna Rada Ukrainy. (1992). Pro Zbroini Syly Ukrainy [Law of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 9, art. 108. March 15, 2026. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1934-12#Text. [in Ukrainian]
Verkhovna Rada Ukrainy. (1992). Pro viiskovyi oboviazok i viiskovu sluzhbu [Law of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 27, art. 385. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text. [in Ukrainian]
Verkhovna Rada Ukrainy. (1999). Pro Statut vnutrishnoi sluzhby Zbroinykh Syl Ukrainy [Law of Ukraine]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 22-23, art. 194. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text. [in Ukrainian]
Zbroini Syly Ukrainy. (2025). Doktryna «Tsyvilno-viiskovoho spivrobitnytstva» OP 9-0(112) / AJP-3.19 [Doctrine]. Kyiv. [in Ukrainian]
Kovbasiuk, Yu. V. (Ed.). (2011). Entsyklopediia derzhavnoho upravlinnia (Vol. 2 : Metodolohiia derzhavnoho upravlinnia). Kyiv : NADU. [in Ukrainian]
Kutkov, O. O. (2024). Mekhanizm derzhavnoho rehuliuvannia tsyvilno-viiskovoho spivrobitnytstva v umovakh zmin voienno-politychnoi obstanovky v derzhavi. Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava, 5, 45-58. [in Ukrainian]
Busel, V. T. (Ed.). (2007). Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy. Kyiv; Irpin : Perun. [in Ukrainian]
Chobit, I. R. (2022). Istorychnyi dosvid stvorennia ta funktsionuvannia orhaniv tsyvilno-viiskovoho spivrobitnytstva [PhD dissertation]. Lviv : NASV. [in Ukrainian]
Chobit, I. R. & Fito, V. V. (2021). Systema pidhotovky fakhivtsiv tsyvilno-viiskovoho spivrobitnytstva u Zbroinykh Sylakh Ukrainy. In Proceedings of scientific conference (pp. 175-177). Lviv : NASV. [in Ukrainian]
Minko, V. (2022). Bazovi stsenarii zaluchennia syl ta zasobiv tsyvilno-viiskovoho spivrobitnytstva. Chest i zakon, 2 (81), 18-24. [in Ukrainian]
Kaidalov, R., Bondarenko, O. & Pavlov, D. (2022). Korotkyi analiz diialnosti z tsyvilno-viiskovoho spivrobitnytstva. Chest i zakon, 3 (82), 22-28. [in Ukrainian]
Beryslavska, O. (2019). Tsyvilno-viiskove spivrobitnytstvo yak vyd sotsialno-pravovykh vidnosyn. Sotsialnyi rozvytok i bezpeka, 9 (2), 23-36. DOI: https://doi.org/10.33445/sds.2019.9.2.3. [in Ukrainian]
Ushakov, I. (2023). Mekhanizmy realizatsii tsyvilno-viiskovoho spivrobitnytstva u sektori bezpeky i oborony Ukrainy [PhD dissertation]. Kyiv : Institute of Public Administration and Research on Civil Protection. [in Ukrainian]
Rusnak, Yu. (2024). Okremi pytannia pravovoho rehuliuvannia tsyvilno-viiskovoho spivrobitnytstva u 2014–2022 rr. Zbirnyk naukovykh prats, 2 (81), 67-73. [in Ukrainian]
Bondar, V. P. (2024). Pravovi zasoby tsyvilno-viiskovoi vzaiemodii. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia : Pravo, 86 (3), 252-256. [in Ukrainian]
Ministerstvo oborony Ukrainy. (2026). Predstavylo detalnyi status tsyfrovoi transformatsii oborony [Website]. URL: https://mod.gov.ua/news/ministerstvo-oboroni-ukrayini-predstavilo-detalnij-status-czifrovoyi-transformacziyi-oboroni. [in Ukrainian]
NATO Standardization Office. (2018). Allied Joint Doctrine for Civil-Military Cooperation (AJP-3.19). Brussels : NSO. URL: https://nso.nato.int/nsdd/v2/Search2.html?s=AJP-3.19. [in English]
Synenko, M. A. (2018). Metod Saati pry pryiniatti upravlinskykh rishen na prykladi pidpryiemstva maloho biznesu. Intelekt XXI, 1, 51-62. URL: http://intellect21.nuft.org.ua/journal/2018/2018_1/51.pdf. [in Ukrainian]
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Creative Commons «Attribution» 4.0 WorldWide.