ПУБЛІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТРАНСФОРМАЦІЄЮ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті розглянуто трансформацію енергетичної сфери України як складний і багатовимірний процес, що виходить за межі суто галузевого регулювання та набуває ознак цілісного напряму публічного управління. Показано, що в сучасних умовах розвиток енергетики визначається не лише потребою в технологічному оновленні, а й потребою одночасного розв’язання завдань енергетичної безпеки, повоєнного відновлення, децентралізації генерації, декарбонізації, залучення інвестицій і наближення до європейських правил функціонування енергетичних ринків. У центрі уваги перебуває питання того, яким чином публічна влада має поєднувати стратегічне планування, регуляторні механізми, міжрівневу координацію, взаємодію з приватним сектором і залучення громад для забезпечення послідовного та керованого енергетичного переходу. Аналіз сучасних наукових і аналітичних джерел дав змогу простежити, що енергетична трансформація дедалі чіткіше осмислюється в трьох взаємопов’язаних площинах: як проблема інструментів державного впливу, як сфера багаторівневого врядування та адміністративної спроможності, а також як простір справедливого й інклюзивного переходу. На цій основі енергетичну трансформацію України подано як процес, у якому мають бути узгоджені безпекова, модернізаційна та соціально справедлива логіки розвитку. Особливу увагу зосереджено на значенні регуляторної стабільності, прозорості процедур, інституційної координації, розвитку розподіленої генерації, нагромаджувачів енергії, локального енергетичного планування та адаптивного врядування в умовах воєнних ризиків і повоєнної відбудови. Підсумовано, що результативність трансформації енергетичної сфери України залежить не стільки від кількості окремих рішень, скільки від цілісності управлінської архітектури, здатної поєднати відновлення інфраструктури з довгостроковою модернізацією, євроінтеграцією та кліматично орієнтованим розвитком. Енергетичний перехід у цьому сенсі постає як стратегічна перебудова всієї системи публічного управління, від якості якої залежатимуть стійкість держави, надійність енергопостачання та соціальна збалансованість майбутніх змін.