ПОСИЛЕННЯ РОЛІ ПРЕССЛУЖБ У РЕАЛІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНОЇ ПОЛІТИКИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

Анотація

Комунікативна політика органів місцевого самоврядування в Україні почала зазнавати суттєвих трансформацій в роки світової пандемії COVID-19 і активно продовжила змінюватися вже в умовах повномасштабної російсько-української війни. Зовнішні виклики зумовили перехід від одностороннього висвітлення інформації у форматі «влада-громадяни» до двостороннього процесу взаємодії, що в окремих територіальних громадах досягло більш-менш сталого партнерства. Серед усіх чинників, що здійснили вагомий вплив на зазначені зміни, слід виокремити активне розроблення стратегій розвитку територіальних громад в Україні та комунікаційних стратегій, як їх складників, і появу пресслужб і прессекретарів у структурі органів місцевого самоврядування. Останні прийшли на зміну підрозділам та окремим фахівцям, для яких виконання комунікативних функцій часто було далеко не основною зоною відповідальності.

Основним завданням діяльності пресслужб органів місцевого самоврядування є створення доброзичливого відношення населення до державних, громадсько-політичних, господарсько-економічних та інших інститутів суспільства (функція інформування та репрезентаційна), а також функції, пов’язані з обробленням інформації та запитів від громадян і функції моніторингу громадських настроїв. Проте, за умови посилення їх спроможності впливати на реалізацію комунікативної політики органів місцевого самоврядування вони можуть стати повноправним суб’єктом інформаційної політики.

Діяльність пресслужб органів місцевого самоврядування в Україні регулюється відносно великою кількістю нормативно-правових актів (від Конституції України – до відносно нового Закону України «Про медіа»), що сукупно формує міцну правову основу для реалізації ними комунікативної політики органів місцевого самоврядування.

Звернено увагу, що локальні нормативно-правові акти можуть розширити компетенцію пресслужб і залежно від специфіки комунікативної політики тієї чи іншої громади доповнити їх функції. За умови ж формування в громаді комунікативної стратегії в доповнення до стратегії розвитку перелік функцій пресслужб може бути доповнений такими функціями: комунікативною, організаційною, ідеологічною, освітньою та моніторинговою. Виконання такої широкої палітри функцій потребує від пресслужб органів місцевого самоврядування ретельного планування своєї діяльності, що є закономірним завданням після ухвалення комунікативної стратегії громади. Таке планування може бути стратегічним і поточним.

Посилення ролі пресслужби в реалізації комунікативної політики місцевого самоврядування забезпечується розвитком здатності до управління кризовими комунікаціями, що є однією із пріоритетних цілей комунікативних стратегій усіх без винятку територіальних громад України, незалежно від їх віддаленості від лінії фронту. Ключовими етапами в управлінні кризовими ситуаціями є попередження та профілактика, готовність та реагування, а також відновлення.

Не менш вагомим чинником посилення комунікативної політики місцевого самоврядування є запровадження вимірюваних індикаторів ефективності та результативності комунікації. Зазначені індикатори умовно поділяють на кількісні та якісні. Роль пресслужб полягає, з одного боку, у допомозі в розробленні цих індикаторів, з іншого – у моніторингу їх виконання.

Зроблено висновок, що реалізація сучасної комунікативної політики неможлива без ефективної роботи пресслужб органів місцевого самоврядування, що дуже швидко пройшли шлях від простої комунікаційної ланки між владою та громадянами до суб’єкта інформаційної політики. Саме тому окреслені в дослідженні шляхи посилення їх спроможності до реалізації комунікативної політики мають важливе теоретико-практичне значення як для окремих органів місцевого самоврядування, так і для всієї системи публічного управління та адміністрування України.