Публікаційна етика та редакційна політика
Публікаційна етика та редакційна політика видання, що відповідає рекомендаціям COPE чи інших визнаних міжнародних організацій у сфері публікаційної етики
Фахове наукове електронне видання «Координати публічного управління» дотримується принципів академічної доброчесності, редакційної незалежності, неупередженого рецензування, прозорості редакційних процедур і відповідальності всіх учасників науково-видавничого процесу.
Редакційна політика журналу формується з урахуванням міжнародних стандартів публікаційної етики, зокрема рекомендацій Committee on Publication Ethics (COPE) та підходів Elsevier Publishing Ethics Resource Kit (PERK). Її метою є забезпечення достовірності наукового знання, запобігання академічній недоброчесності, захист прав авторів і читачів, а також підтримання довіри до результатів досліджень у сфері публічного управління та адміністрування.
Журнал публікує наукові праці, присвячені проблемам публічного управління, публічної політики, державної служби, місцевого самоврядування, адміністративної реформи, управління територіальними громадами, європейської інтеграції та суміжних напрямів.
Редакційна незалежність і відповідальність редакції
Редакційна колегія ухвалює рішення щодо рукописів незалежно від політичного, адміністративного, інституційного, комерційного чи особистого впливу. Основою редакційного рішення є наукова якість статті, її відповідність профілю журналу, оригінальність, методологічна коректність, аргументованість висновків і дотримання норм академічної доброчесності.
Головний редактор і редакційна колегія відповідають за:
– організацію прозорого редакційного процесу;
– забезпечення належного рецензування;
– добір компетентних і неупереджених рецензентів;
– запобігання конфліктам інтересів;
– розгляд скарг і апеляцій;
– реагування на можливі порушення публікаційної етики;
– ухвалення рішень щодо виправлень, спростувань або відкликання публікацій.
Жоден рукопис не може бути прийнятий або відхилений на підставі особистого ставлення до автора, його місця роботи, громадянства, політичних поглядів, релігійних переконань, статі, віку, етнічного походження чи інших позанаукових характеристик.
Критерії оцінювання рукописів
Під час первинного розгляду та рецензування рукопис оцінюється за такими критеріями:
– відповідність тематиці журналу;
– актуальність дослідницької проблеми;
– наукова новизна;
– теоретична й практична значущість;
– чіткість мети, завдань і методології;
– достовірність емпіричної або аналітичної бази;
– логічність структури;
– коректність цитування;
– якість джерельної бази;
– обґрунтованість висновків;
– відсутність плагіату, самоплагіату, фабрикації та фальсифікації даних.
Редакція має право повернути рукопис автору без рецензування, якщо матеріал не відповідає профілю журналу, оформлений із грубими порушеннями вимог, містить ознаки академічної недоброчесності або не має ознак наукової статті.
Рецензування
Усі наукові статті проходять експертне оцінювання. Рецензування спрямоване на перевірку наукової якості рукопису, його методологічної обґрунтованості, оригінальності, достовірності результатів і відповідності напряму публічного управління та адміністрування.
Журнал застосовує неупереджену процедуру рецензування, що передбачає незалежність експертної оцінки та захист конфіденційності рукопису. Рецензенти повинні оцінювати рукописи об’єктивно, аргументовано, коректно й доброзичливо, зосереджуючись на науковому змісті, а не на особі автора.
Рецензент зобов’язаний відмовитися від рецензування, якщо:
– має конфлікт інтересів з автором;
– не має достатньої компетентності для оцінювання рукопису;
– не може виконати рецензування у визначений строк;
– має підстави вважати, що його оцінка не буде неупередженою.
Неопубліковані матеріали, ідеї, дані або висновки, отримані під час рецензування, не можуть бути використані рецензентом у власних інтересах або передані третім особам.
Обов’язки авторів
Автори несуть повну відповідальність за зміст поданого рукопису, достовірність результатів, коректність використаних джерел і дотримання норм академічної доброчесності.
Подаючи статтю до журналу, автори підтверджують, що:
– рукопис є оригінальним;
– стаття не була раніше опублікована;
– матеріал не перебуває одночасно на розгляді в іншому виданні;
– усі використані джерела належно процитовані;
– усі особи, зазначені як автори, зробили реальний науковий внесок;
– усі джерела фінансування та потенційні конфлікти інтересів розкриті;
– емпіричні дані, таблиці, рисунки й інші матеріали використано правомірно.
Автори зобов’язані своєчасно повідомити редакцію про суттєві помилки, виявлені після подання або публікації статті, та співпрацювати з редакцією щодо виправлення, уточнення або відкликання матеріалу.
Авторство та внесок співавторів
Автором статті може бути лише особа, яка зробила істотний інтелектуальний внесок у концепцію дослідження, розроблення методології, збирання чи аналіз даних, інтерпретацію результатів, написання або критичне доопрацювання рукопису.
Усі співавтори мають погодити остаточну версію статті та нести відповідальність за належність, достовірність і доброчесність її змісту.
Не допускається:
– включення до складу авторів осіб, які не зробили реального наукового внеску;
– вилучення осіб, які мали істотний внесок у дослідження;
– зміна складу авторів без письмового погодження всіх співавторів;
– використання адміністративного статусу, посадового впливу або службової залежності як підстави для авторства.
Особи, які надали лише технічну, консультаційну, організаційну або адміністративну допомогу, можуть бути згадані в подяках, але не повинні зазначатися як автори.
Оригінальність, плагіат і самоплагіат
Редакція журналу не приймає матеріали, що містять плагіат, самоплагіат, фабрикацію, фальсифікацію, недостовірні посилання або інші форми академічної недоброчесності.
До порушень публікаційної етики належать:
– привласнення чужого тексту, ідей, висновків, таблиць, рисунків або даних без належного посилання;
– дослівне копіювання фрагментів тексту без лапок і покликання на джерело;
– повторне подання раніше опублікованого власного тексту як нового дослідження;
– штучне роздрібнення результатів одного дослідження на кілька публікацій без належного обґрунтування;
– вигадані джерела, цитати, DOI або бібліографічні записи;
– маніпуляції з даними, таблицями, рисунками чи статистичними результатами.
У разі виявлення ознак недоброчесності редакція діє відповідно до процедур, рекомендованих COPE та Elsevier Publishing Ethics Resource Kit (PERK), зокрема може запросити пояснення автора, призупинити розгляд рукопису, залучити додаткових експертів або ухвалити рішення про відхилення матеріалу.
Конфлікт інтересів
Автори, рецензенти, редактори й члени редакційної колегії зобов’язані повідомляти про будь-які обставини, що можуть вплинути або бути сприйняті як такі, що можуть вплинути на об’єктивність подання, оцінювання чи редакційного рішення.
Конфлікт інтересів може бути: фінансовим; професійним; інституційним; особистим; академічним; політичним; адміністративним.
Рецензент або редактор не повинен брати участі в розгляді рукопису, якщо існує реальний або потенційний конфлікт інтересів. У таких випадках редакція призначає іншого рецензента або передає ухвалення рішення іншому члену редакційної колегії.
Конфіденційність
Усі рукописи, подані до журналу, розглядаються як конфіденційні документи. Редакція, рецензенти та інші залучені особи не мають права розголошувати інформацію про рукопис, його зміст, рецензування або редакційне рішення третім особам, окрім випадків, передбачених редакційною процедурою або законом.
Конфіденційними є:
– текст неопублікованого рукопису;
– дані дослідження до їх публікації;
– рецензії;
– редакційне листування;
– персональні дані авторів і рецензентів;
– інформація про перебіг редакційного розгляду.
Скарги та апеляції
Автори мають право подати обґрунтовану апеляцію на редакційне рішення або скаргу щодо порушення редакційної процедури, конфлікту інтересів, якості рецензування чи можливого етичного порушення.
Скарги й апеляції розглядаються головним редактором або уповноваженим членом редакційної колегії. За потреби до розгляду можуть бути залучені незалежні експерти.
Редакція розглядає скарги об’єктивно, конфіденційно й без упередженості. Подання апеляції не гарантує зміни редакційного рішення, але забезпечує повторний аналіз аргументів автора й дотримання належної процедури.
Виправлення, уточнення та відкликання публікацій
Якщо після публікації виявлено помилки, неточності або порушення, редакція може опублікувати виправлення, редакційне повідомлення, вираження занепокоєння або ухвалити рішення про відкликання статті
Підставами для відкликання можуть бути:
– доведений плагіат;
– фабрикація або фальсифікація даних;
– істотні методологічні помилки, що впливають на достовірність висновків;
– повторна або дубльована публікація;
– порушення авторських прав;
– прихований конфлікт інтересів;
– маніпуляція рецензуванням;
– недостовірні або сфальсифіковані бібліографічні дані.
Відкликання публікації спрямоване не на покарання автора, а на виправлення наукового запису й забезпечення його достовірності.
Використання штучного інтелекту
Інструменти штучного інтелекту можуть використовуватися авторами лише як допоміжні засоби для мовного редагування, перекладу, технічного форматування або допоміжної обробки даних за умови повного авторського контролю.
Автори зобов’язані розкривати факт істотного використання ШІ під час подання рукопису. У статті має бути зазначено назву інструменту, мету його використання та характер внеску.
Забороняється використовувати ШІ для:
– створення вигаданих джерел, цитат або DOI;
– фабрикації даних;
– генерування наукових висновків без авторського аналізу;
– обходу перевірки на плагіат;
– автоматичного написання рецензій без експертної оцінки;
– завантаження конфіденційних рукописів у відкриті або сторонні ШІ-сервіси.
Інструменти штучного інтелекту не можуть бути авторами або співавторами, оскільки не здатні нести юридичну й етичну відповідальність за зміст публікації.
Етичні порушення та редакційне реагування
У разі підозри на порушення публікаційної етики редакція діє послідовно й документовано. Залежно від характеру порушення редакція може:
– звернутися до автора за поясненнями;
– запросити первинні дані дослідження;
– залучити додаткових рецензентів або експертів;
– повідомити установу автора;
– призупинити розгляд рукопису;
– відхилити рукопис;
– опублікувати виправлення або редакційне повідомлення;
– відкликати опубліковану статтю.
Редакція не ухвалює рішень про порушення етики лише на підставі припущень. Кожен випадок має бути розглянутий з урахуванням доказів, пояснень сторін і принципу пропорційності редакційного реагування.
Відкритий доступ і авторські права
Журнал підтримує принципи відкритого доступу до наукових результатів, оскільки дослідження у сфері публічного управління мають суспільну значущість і повинні бути доступними для науковців, управлінців, органів публічної влади, громадських інституцій і зацікавлених читачів.
Автори зберігають права на власний науковий текст відповідно до умов ліцензійної політики журналу. Подаючи рукопис, автори гарантують, що матеріал не порушує авторських прав, прав інтелектуальної власності або прав третіх осіб.
Прикінцеві положення
Дотримання цієї політики є обов’язковим для авторів, рецензентів, членів редакційної колегії, редакції та інших учасників редакційно-видавничого процесу.
Подання рукопису до журналу означає згоду автора або колективу авторів із положеннями цієї публікаційної етики.
Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до змін у міжнародних стандартах публікаційної етики, рекомендаціях COPE, підходах Elsevier PERK, вимогах індексаційних баз і чинному законодавстві України.